Гурь сен, нурдонязе

Эрясть-ащесть ляй омбокса атят-бабат, а синь ульсь ёмла цёранясна. Стясь шобдава цёранясь и корхтай алянцты:

— Аляй, тихть нурдонят! Аляй, тихть нурдонят!

Тись аляц нурдонят, а цёранясь корхтай тядянцты:

— Тядяй, патть цюкорня! Тядяй, патть цюкорня!

Панць тядяц цюкорня, щафтозень цёранясь гальцянзон да и тусь курькснема.

Озась нурдонянязонза и морай:

Гурь сей, нурдонязе!

Гурь тов, поласкязе!

Медь ламбама цюкорнязе!

Гай, тула мандонязе!

Лиссь каршезонза нумолнясь[1] и корхтай:

— Вай, цёраня, кодама мазы мороняце. Морак тейньге.

А цёранясь корхтай:

— Озак элезон, мораса тейть моронязень.

Озась нумолнясь цёранять эльс, а цёранясь мярьги:

— Тяни конить сельмонятнень.

Нумолнясь конезень сельмонзон, а цёранясь морай:

Гурь сей, нурдонязе!

Гурь тов, поласкязе!

Медь ламбама цюкорнязе!

Гай, тула мандонязе!

Гай!

Гай!

Гай!

Гайнефтезе коня ланга нумолнять, путозе нурдоняв, сонць тага морай. Лиссь каршезонза келаськясь.

— Цёраня, цёраня! Пяк ни мазы мороняце, морак тейньге.

— Мораса тейтьке, озак элезон да конить сельмонятнень.

Озась келаськясь элезонза, конезень сельмонянзон, тусть курькстома.

Цёранясь морай:

Гурь сей, нурдонязе!

Гурь тов, поласкязе!

Медь ламбама цюкорнязе!

Гай, тула мандонязе!

Гай!

Гай!

Гай!

Гайфтезе коня ланга келаськять мандоняса, путозе нурдоняв, а сонць тага морай.

Тяни лиссь каршезонза кяжи пона врьгаскясь.

— Вай, вай, цёраня, кодама мазы мороняце, морак тейньге.

— Мораса тейтьке, озак элезон да конить сельмотнень.

Озась кяжи пона врьгазсь цёранять эльс, конезень пиндолды сельмонзон, тусть курькстома. Цёранясь морай:

Гурь сей, нурдонязе!

Гурь тов, поласкязе!

Медь ламбама цюкорнязе!

Гай, тула мандонязе!

Гай!

Гай!

Гай!

Гайфтезе коня ланга кяжи пона врьгазть мандоняса, путозе нурдоняв. А сонць тага морай.

Тяни каршезонза лиссь оцю пря офтсь.

— Ох, цёраня, кодама мазы мороце, морак тейньге.

— Мораса тейтьке, озак элезон да конить полкш сельмотнень.

Озась офтсь элезонза, конезень полкш сельмонзон, тусть курькстома.

Цёранясь морай:

Гурь сей, нурдонязе!

Гурь тов, поласкязе!

Медь ламбама цюкорнязе!

Гай, тула мандонязе!

Гай!

Гай!

Гай!

Гайфтезе коня ланга оцю пря офтть, путозе нурдоняв и тусь куду. Аляц стафтсь тулуп, врьгазонь ор, келазень вазь да воротник, а нинге нумолонь гальцят.

Ефксть пец ваясь ведьс.



[1] Келаськянь